Найбільший металургійний комбінат України — “ArcelorMittal Кривий Ріг” — не лише пережив складний 2025 рік, але й досяг значних виробничих успіхів. У порівнянні з 2024 роком комбінат збільшив виробництво сталі, чавуну, прокату і коксу, попри воєнні загрози та енергетичні проблеми.
Згідно з офіційними даними, у 2025 році комбінат виробив 1,69 млн тонн сталі, що на 2,3% більше, ніж рік тому. Випуск чавуну зріс на 16,9%, досягнувши 2,53 млн тонн, а прокату було виготовлено 1,56 млн тонн — на 1,1% більше. Продукція коксу також зросла на 16,4%, склавши 1,46 млн тонн.
Водночас комбінат зізнається, що 2025 рік став для підприємства “роком виживання”. За словами генерального директора Мауро Лонгобардо, компанія продовжувала працювати під постійною загрозою атак на енергетичну інфраструктуру, з нестабільним електропостачанням і безпрецедентним тиском на тарифи.
“Ми працювали в умовах безперервних воєнних ризиків, атак на енергосистему та нестабільного електропостачання”, — зазначив Мауро Лонгобардо, гендиректор комбінату.
Проте, попри складнощі, комбінат продовжував виконувати виробничі плани, зберігаючи ключові обсяги випуску металургійної продукції.
У той же час, інші гірничо-металургійні компанії зіткнулися з труднощами. Гірничорудна компанія Ferrexpo, основні активи якої знаходяться в Україні, за підсумками 2025 року скоротила виробництво товарної продукції на 9%. Випуск котунів та залізорудного концентрату знизився до 6,142 млн тонн.
Варто зазначити, що ці труднощі пов’язані з інтенсивними атаками на енергетичну, транспортну та портову інфраструктуру України, особливо в останньому кварталі року, що значно ускладнило роботу компанії.
У зв’язку з цими обставинами, Ferrexpo стала свідком одного з найважчих періодів за всю історію повномасштабного вторгнення, що відобразилося на її результатах.
Всі ці фактори ставлять металургійну галузь України перед важким вибором: адаптуватися до нових умов чи втратити свої ринкові позиції. Тим не менш, деякі компанії, такі як ArcelorMittal Кривий Ріг, вже продемонстрували свою здатність адаптуватися до важких умов війни та продовжувати працювати. Враховуючи постійну зміну обставин, виробничі плани на наступні роки ще можуть коригуватися залежно від енергетичних та логістичних можливостей.
Таким чином, в умовах війни українські металурги не здаються і продовжують рухатися вперед, намагаючись зберегти стабільність та досягти кращих результатів у наступні роки.











Коментарі