Шість місяців до нової війни: Мюнхенський звіт попереджає про критичну вразливість Європи

Європа стрімко втрачає свій безпековий щит, поки Кремль готується до нових агресій. Аналітики Мюнхенської безпекової конференції (MSC) оприлюднили тривожні прогнози: у разі припинення вогню в Україні Росії знадобиться лише пів року, щоб підготувати локальний напад на одного із сусідів. Для розгортання повномасштабної регіональної війни в басейні Балтійського моря Москві вистачить двох років.

Ситуація загострюється через неспроможність європейських лідерів діяти єдиним фронтом. Провал рішень щодо використання заморожених російських активів та різна швидкість оборонних витрат лише заохочують агресора. Тим часом Росія вже перейшла до активної гібридної фази: восени 2025 року два десятки дронів вторглися у Польщу, а російські МіГ-31 демонстративно порушили кордон Естонії, змусивши Таллінн та Варшаву ініціювати консультації за статтею 4 договору НАТО.

Друге пришестя Дональда Трампа до Білого дому радикально змінило розстановку сил. Вашингтон фактично зняв із себе відповідальність за захист європейського континенту. Тепер підтримка України та власна безпека – це виключно турбота самих європейців. Більшість жителів провідних країн ЄС дивляться на цю реальність із острахом.

• 72% німців висловлюють різке невдоволення політикою США.
• 69% жителів ФРН негативно оцінюють глобальний вплив Трампа на світ.
• Понад 40% французів та німців переконані, що без залучення Вашингтона досягти миру в Україні неможливо.

Водночас «мирна» стратегія Білого дому викликає шок у європейських столицях. Оприлюднений у листопаді 2025 року план із 28 пунктів відверто підіграє інтересам РФ. Доки президента Зеленського під час візиту 28 лютого 2025 року зустрів «запальний обмін репліками», Володимиру Путіну влаштували прийом із червоною доріжкою на Алясці.

Аналітики роблять невтішний висновок: Європа ризикує перетворитися на пасивний майданчик для конкуренції між США та Китаєм. Єдиний шлях до порятунку – негайна консолідація оборонної промисловості та прояв самостійного лідерства.

«Багатьом в Європі здається, що їхній давній капітан приєднався до команди їхнього головного суперника», — констатують автори звіту Мюнхенської конференції.

Якщо європейські країни не зможуть стати самодостатніми у питаннях захисту, подальші вагання залишать континент у сірій зоні впливу чужих інтересів. Час на роздуми вичерпується, а вікно можливостей для зміцнення оборони закривається швидше, ніж очікувалося.