Відкриття меморіалу на проспекті Червоної Калини завершилося великим конфліктом. Подія відбулася 30 червня 2026 року. Родичі 209 полеглих захисників публічно заявили про невідповідність реального вигляду об’єкта початковим проєктним домовленостям. Це кричущий випадок.
Замість обіцяних масивних триметрових стел з викарбуваними металевими даними, мешканці побачили будівельні палі з дешевими заламінованими принтами. Це виглядає жахливо. Люди стверджують, що візуальна якість портретів нагадує оголошення про розшук, а не місце для вшанування пам’яті.
Таке враження, ніби взяли просто бордюр, перевернули і поставили, – пише в threads Тетяна. – Фотографії звісно ж, зробили чорно-білими, надписів не видно, фотошоп жахливий. Створюється відчуття, ніби це не шана полеглим Героям, а оголошення про розшук людей

Окрім проблем з дизайном, родини виявили численні фактичні помилки у званнях та прізвищах героїв. Донька захисника Марія Запорожець згадує, що раніше адміністрація пропонувала зовсім інші варіанти макетів. Вибір родин проігнорували.
Анна Оскомина наголошує на радикальних відмінностях між затвердженим планом та будівельним результатом. Вона вважає це зневагою до пам’яті захисників. Це прикра ситуація.
З опису оце мало б виглядати як “масивні меморіальні колони триметрової висоти та товщиною 40х40 см. Фотографії захисників та їхні біографії викарбувані на спеціальних металевих пластинах” . Начепити заламіновані чорно-білі аркуші на залізобетонні будівельні палі 20х20 – це вони, б**ха, потужно надизайнили. Зате, напевно, дешево
У Києві відреагували на ситуацію неоднозначно. Головний архітектор Олександр Свистунов підкреслив, що дозвільна документація до Департаменту містобудування не надходила, а райони самі вирішують такі питання.
Він наполягає на необхідності залучення фахівців та громадськості до створення пам’ятних просторів. Такий підхід гарантує якість. Це єдина правильна стратегія.
Вважаю, що простори пам’яті, присвячені українським героям, мають створюватися з особливою відповідальністю та повагою. Для гідного вшанування наших героїв до розробки концепцій таких місць варто залучати професійних архітекторів, урбаністів, митців, скульпторів і ландшафтних архітекторів, а також – родини полеглих Захисників і Захисниць, ветеранської спільноти та громадськості

Максим Бахматов, голова Деснянської РДА, назвав критику необґрунтованою та свідомим вкидом. Він стверджує, що обрана технологія є найбільш довговічною та практичною.
Проєкт реалізували без залучення бюджетних коштів, додав посадовець. Ветеран Олег Симороз, своєю чергою, в ефірі Радіо Культура зауважив, що головною помилкою стала відсутність діалогу з людьми. Консенсус не був досягнутий.












Коментарі