Окупаційна влада Криму посилює кампанію вербування до російської армії

Окупаційні медіа Криму активізують пропаганду та заклики до підписання контрактів на службу у збройних силах РФ. При цьому місцеві жителі неохоче йдуть воювати на боці окупанта, повідомляє Центр стратегічних комунікацій.

Зокрема, Telegram-канал “Крым 24” 17 жовтня продублював агітаційний пост п’ять разів, а 10 жовтня — шість разів. Обіцяють за участь у війні проти України разову виплату 2,2 млн рублів, а протягом першого року служби — заробіток від п’яти мільйонів рублів.

“Крым 24” є каналом однойменного телеканалу, що виступає офіційним рупором окупантів на півострові. Рекламу служби за контрактом поширюють також по телебаченню та на білбордах.

Центр стратегічних комунікацій зазначає, що залучення кримчан до армії РФ далеко не завжди є добровільним. Окупанти створили систему примусу, що охоплює навіть строковиків: у 2024 році щонайменше семеро кримських строковиків потрапили в полон на Курщині, що підтверджує використання незаконно мобілізованих громадян України у воєнних діях проти власної держави.

Законність таких дій підкреслюють Женевські конвенції, які забороняють державі-окупанту призивати мешканців окупованої території до своєї армії. Експерти наголошують, що посилена мобілізація у тимчасово окупованих регіонах України фактично є цілеспрямованим виснаженням людських ресурсів.

Якщо тенденція збережеться, Крим з 2026 року може опинитися під постійним мобілізаційним тиском, що передбачає щорічне збільшення справ за ухилення від служби, розширення цифрового контролю та порушення міжнародного гуманітарного права. Використання окупаційних “судів”, “медичних комісій” та цифрових реєстрів формує на півострові режим примусової військової повинності з ознаками воєнного злочину.

Відомий випадок 20-річного жителя Криму, якому вдалося втекти з окупації завдяки ініціативі Президента України Bring Kids Back to Ukraine. Хлопець виріс у середовищі, де українська ідентичність переслідувалася. Минулого року його вперше викликали до “медичної комісії”, а згодом вручили повістку до російської армії. Почався системний тиск — силові органи приходили додому, проводили допити, накладали штрафи та змушували підписати “підписку про невиїзд”.

Щоб уникнути мобілізації, юнак був змушений залишити навчання та працювати неофіційно, підтримуючи родину. Зрештою, фахівці Української мережі за права дитини спільно з волонтерами організували його евакуацію. Наразі хлопець перебуває у безпеці.