У Берліні та Варшаві зросла стурбованість через збільшення кількості українських чоловіків, які прибувають до цих країн. Політики побоюються, що це може вплинути на підтримку військової допомоги Києву, повідомляє Politico.
У Німеччині та Польщі, де проживає найбільша група українських біженців у ЄС, політики висловлюють занепокоєння з приводу значного припливу молодих чоловіків з України після послаблення правил виїзду. Хоча загалом настрої щодо українців залишаються позитивними, присутність цих біженців все частіше викликає критику з боку вкрай правих партій.
Тривале повномасштабне вторгнення Росії змушує обидві країни готуватися до можливих проблем із постачанням тепла, води та електрики у наступні місяці, що підсилює політичну чутливість питання.
У Німеччині представники правлячої консервативної партії канцлера Фрідріха Мерца заявляють, що країна продовжить приймати українських біженців, але громадська підтримка може знизитися, якщо молоді чоловіки уникатимуть військової служби.
«Ми не зацікавлені в тому, щоб молоді українці проводили час у Німеччині замість того, щоб захищати свою країну, — заявив Юрген Хардт, високопоставлений депутат із зовнішньої політики консерваторів Мерца. — Україна ухвалює власні рішення, але нещодавні зміни у законодавстві призвели до тенденції еміграції, з якою ми маємо боротися».
У Польщі вкрай права партія «Конфедерація» пішла ще далі, зазначивши, що «Польща не може бути притулком для тисяч чоловіків, які мають захищати свою країну, і водночас перекладати на польських платників податків витрати, пов’язані з їхнім дезертирством».
Після пом’якшення правил виїзду з України влітку кількість українських чоловіків, які прибувають до Німеччини та Польщі, зросла різко. За даними польської прикордонної служби, з початку 2025 року до серпня кордон із Польщею перетнули майже 45 300 чоловіків віком від 18 до 22 років. У наступні два місяці їхня кількість зросла до 98 500, або близько 1600 на день.
Німецькі ЗМІ повідомляють, що число молодих українських чоловіків, які в’їжджають до Німеччини, зросло з 19 на тиждень у середині серпня до 1400–1800 на тиждень, що викликає занепокоєння серед політиків щодо потенційного впливу на підтримку Києва та соціальну стабільність у країні.











Коментарі