Торгівля РФ і Китаю падає, але залежність Москви від Пекіна посилюється

За дев’ять місяців обсяги торгівлі між Китаєм і Росією скоротилися до $163,6 млрд, що становить зниження на 9,4% порівняно з аналогічним періодом 2024 року. Попри це, як зазначає зовнішня розвідка України, роль Пекіна для російської економіки лише зростає. Поставки Китаю в РФ зменшилися на 11,3% і досягли $73,6 млрд.

У той же час російський експорт у КНР впав на 7,7% до $90 млрд. Причиною падіння є здешевлення енергоресурсів: вартість поставок енергетичної продукції в Китай зменшилась на 18,9%, тобто на $14 млрд. При цьому обсяги експорту нафти скоротилися на 8,1%, а у фінансовому вимірі – на 21% через падіння ціни Brent. Залежність російського бюджету від продажу енергоносіїв і металів, основним покупцем яких є Китай, робить Москву дедалі чутливішою до змін попиту на китайському ринку.

Поставки нафти Північним морським шляхом також сповільнюються, що пов’язано з санкційним тиском. У 2025 році рейси з арктичних та балтійських портів РФ до північного Китаю тривають на три тижні довше, ніж торік. Додатково Китай у листопаді різко скоротив закупівлі російської нафти, переключившись на імпорт із Саудівської Аравії. Нині країна закуповує 926 000 барелів на добу з РФ – це на 36% менше, ніж у жовтні, коли обсяг становив 1,45 млн барелів на день. Імпорт із Саудівської Аравії водночас зріс до 1,78 млн барелів на добу проти 1,2 млн місяцем раніше, що виведе Ер-Ріяд на перше місце серед постачальників нафти до КНР.

Попри зниження експорту, “Газпром” активізував роботи над газопроводом “Сила Сибіру 2”, розрахованим на транспортування 50 млрд кубометрів газу щороку до Китаю. За інформацією FT, інженери компанії вже працюють над ключовими технічними рішеннями для реалізації цього проєкту, який Москва розглядає як спосіб частково компенсувати втрату європейського ринку.