Автор 
66-річний священник з Тернопільщини отримав шанс на нове життя після успішної трансплантації серця в Інституті серця в Києві. Рік очікування на донора, страх і надія завершилися перемогою медицини та людської відваги.
Довга дорога до порятунку
Микола Іванович Ференц чекав на донорське серце цілий рік. Перша запропонована операція не відбулася — лікарі вирішили, що серце не підходить. Але другий шанс виявився рятівним. Нове серце подарувало йому життя, яке він так довго очікував.
Що змінилося після операції
Тепер Микола Іванович знову може гратися з онуками, спілкуватися з дружиною та співати вдома. Пацієнт ділиться, що відчуття після трансплантації — це можливість жити повноцінно, робити те, що раніше було неможливо.
“Кажуть, що старші люди не хочуть жити. Це неправда. Кожна людина хоче жити”, – зазначає він.
Подяка команді та донору
Священник щиро вдячний лікарям Інституту серця за професіоналізм і підтримку під час операції. Особливу подяку він висловлює родині донора, без якої цього шансу на життя не було б.
“Не переживайте, трохи страшно спочатку. Але треба мати надію, а вона все врятує”, – радить Микола Іванович.
Історія священника — приклад того, як сучасна медицина і людська мужність перетворюють очікування та страх на нове життя та щастя у родині.
Коментарі