Київ зміцнює допомогу та захищає культурну спадщину під час війни — інтерв’ю з Ганною Старостенко

Коли в столиці звучать сирени та падають ракети, важливо, щоб кияни знали — допомога поруч. Про нові інструменти підтримки та системні рішення для захисту міста та його культурної спадщини розповіла Ганна Старостенко, депутатка Київради та заступниця голови КМДА.

Система оперативної допомоги для мешканців

Цього року Київ запровадив низку рішень, що удосконалюють реагування на надзвичайні ситуації. Через платформу «Київ Цифровий» мешканці отримують push-сповіщення про відкриття оперативних штабів, роботу мобільних команд та доступні види допомоги.

Паралельно місто розширює підтримку для тих, хто втратив житло, запроваджує додаткові виплати рятувальникам та комунальникам, а також передбачило безоплатне поховання киян та внутрішньо переміщених осіб, загиблих через обстріли.

Протидія насильству та підтримка жертв

Наприкінці листопада столиця долучилася до міжнародної акції «16 днів проти насильства». Кількість звернень про насильство зросла з початку повномасштабного вторгнення.

“Люди повинні знати, як діяти, куди звернутися і що допомога поруч”, — наголошує Ганна Старостенко.

Київська міська рада продовжила дію програми протидії насильству на 2025–2027 роки, охоплюючи роботу з дітьми, освітянами, медиками та соціальними працівниками, які щодня контактують з мешканцями.

Старостенко також розповіла про особистий випадок насильства з боку голови Деснянської РДА. Відкрито кримінальне провадження, однак правоохоронні органи зволікають із реакцією.

“Якщо під час публічного заходу особа, що називає себе представником президента, піднімає руку на представницю громади, — це абсолютно неприпустимо і має бути покарано”, — зазначила депутатка.

Європейські партнери вже висловили занепокоєння та стежать за ходом розслідування, порівнюючи українську практику з європейськими стандартами.

Підтримка рятувальників та комунальних служб

Місто розробило короткий і зрозумілий алгоритм дій під час повітряних атак. Протягом години після надзвичайної ситуації у районі створюється оперативний штаб, а мешканці отримують push-повідомлення про роботу штабів та доступну допомогу.

• мобільні команди ЦНАП на місці приймають заяви та надають консультації;
• працюють психологи, соціальні працівники, відбувається реєстрація збитків;
• можна отримати орієнтовну суму компенсації та підтримку продуктами першої необхідності.

Депутати Київради ухвалили доплати працівникам КАРС, а також планують підтримати комунальників та медиків, які ліквідують наслідки обстрілів.

Допомога постраждалим від обстрілів

Місто надає кілька варіантів підтримки постраждалим: тимчасове житло або фінансова допомога на оренду квартир. Для мешканців, чиє житло визнане непридатним, передбачено 40 тисяч гривень першим платежем та щомісячні 20 тисяч гривень до відновлення помешкань.

Крім того, постраждалі можуть отримати допомогу від громадських організацій та благодійних фондів, таких як Міжнародний Червоний Хрест.

“Місто передусім має підтримати тих, хто постраждав і хто найбільше цього потребує”, — пояснює Старостенко.

Захист культурної спадщини Києва

Понад 150 об’єктів культурної спадщини Києва постраждали від обстрілів. Найбільші втрати у 2025 році зазнали костел Святого Миколая, будинки на Банковій та Інститутській, маєток Лібермана та інші історичні будівлі.

Кабмін регулює процедури відновлення пам’яток, але діючі механізми виявились малоефективними. Столиця створює власні інструменти захисту та консервації будівель, щоб мінімізувати руйнування перед зимовим сезоном.

Додатковий захист історичних будівель

Київ розробляє перелік із 1200 історичних будівель, які не мають офіційного охоронного статусу, але мають архітектурну та історичну цінність. Для цих об’єктів створено спеціальну експертну раду, проведено інвентаризацію та фотофіксацію.

“Перед будь-якими змінами в таких будівлях власник має звернутися до містобудівної ради або до консультативно-дорадчої ради при Департаменті охорони культурної спадщини, щоб отримати рекомендації міста, обов’язкові до врахування”, — пояснює Старостенко.

У рамках цих ініціатив також створено Музей Авангарду, де зберігаються роботи Малевича, Екстер, Кандинського та інших митців, пов’язаних із Києвом. Це частина зусиль столиці збереження культурної ідентичності та доведення світу, що Київ був одним із центрів світового авангарду.