Забута історія оживає: у НАОМА відкрили виставку українського авангарду

У серці Києва, в Актовій залі Національної академії образотворчого мистецтва та архітектури, відкрилася виставка «Авангард. АРМУ. Початок», що стала фінальним акордом цьогорічного фестивалю «Avant-garde Kyiv Fest».

Проєкт присвячений витокам українського авангарду, який зароджувався в Українській Академії мистецтв та Київському художньому інституті — сучасному НАОМА. В експозиції представлені рідкісні твори студентів 1920–1930-х років із колекції Художнього музею академії, що дивом збереглися завдяки сміливості співробітників, які ризикуючи життям, сховали їх під сценою актової зали у часи сталінських репресій.

Головні гості та культурне значення

На урочистому відкритті були присутні провідні діячі академії: президент НАМ України Віктор Сидоренко, віцепрезиденти Юрій Вакуленко та Олесь Санін, головний учений секретар Олексій Скрипник, академік Віра Баринова-Кулеба, члени-кореспонденти Ганна Миронова й Андрій Пучков, почесний академік Юрій Комельков, а також відомі сучасні художники. Їхня участь засвідчила важливість події для академічної спільноти та підкреслила її роль у культурному житті країни.

Відродження історичної пам’яті

Особливий акцент виставки — матеріали з родинного архіву. Відома мисткиня Галина Дюговська представила ескізи та документи свого двоюрідного прадіда Євгена Ситнянського, художника-бойчуківця, розстріляного у 1937 році. Його пожовтілі аркуші з начерками побутових сцен і карикатурами стали символом збереження культурної спадщини, яку намагалися стерти з історії.

Ректор НАОМА, професор Олександр Цугорка, зазначив:

“Ця виставка для НАОМА є не просто мистецькою подією, а поверненням до власних джерел — підґрунтя для зародження однієї з найвпливовіших течій світового авангарду. Академія з гордістю презентує твори своїх попередників, чиї новаторські ідеї визначально вплинули на розвиток мистецтва XX століття.”

Світи українського модернізму

Експозиція демонструє два ключові напрямки українського авангарду: школу Олександра Богомазова, що експериментувала з кольором і рухом, та традицію бойчукістів із монументальністю та соціальним гуманізмом. Вцілілі твори, включно з фанерними дошками, розписаними з обох боків через дефіцит матеріалів, стали своєрідним палімпсестом епохи, що зберігає пам’ять про культурний геноцид радянської системи.

Сучасний художник Олександр Ляпін підкреслив у Facebook:

“Ця виставка — доказ того, що український авангард не був периферією чи копією московських течій. Він мав власну силу, власну мову і власну драматичну історію. Кожна фанерна дошка, кожен клаптик паперу — це не просто навчальний етюд. Це документ виживання, голос тих, кого намагалися змусити мовчати.”

Виставка триватиме до 12 грудня 2025 року. Відвідати її можна за попередньою реєстрацією за адресою: Вознесенський узвіз, 20.

Ця експозиція стала не лише святом для шанувальників українського мистецтва, а й символом стійкості культурної пам’яті та сили авангарду, який зумів вижити попри репресії та спроби його знищення.