78-річна геймерка з Донеччини отримала потужний ігровий ноутбук від українських розробників

Людмила Кулакова, 78-річна переселенка з Донеччини, яка вже понад 17 років захоплюється комп’ютерними іграми, отримала особливий подарунок – потужний ігровий ноутбук від української студії 4A Games, розробників культової серії Metro.

Історія Людмили: від Білозерського до геймерського ноутбука

Людмила, яка до війни проживала в Білозерському на Донеччині, була змушена покинути рідне місто через бойові дії. У серпні 2022 року вона разом із родиною була евакуйована військовими, втративши не лише дім, а й свій улюблений комп’ютер. Спершу жінка оселилася в Дніпрі, а пізніше переїхала до соціального закладу на Кіровоградщині, де тепер проживає разом з двома сусідками.

Захоплення іграми та несподівана підтримка

Її історія стала відома завдяки репортажу, в якому Людмила розповіла про своє захоплення комп’ютерними шутерами. «Мене онук підсадив на ігри, особливо на Metro. Це постапокаліптичний шутер, в якому я справжній фанат», – ділилася вона. Відео привернуло увагу розробників гри, і вони вирішили зробити жінці приємний подарунок, щоб підтримати її після пережитих труднощів.

Відгук Людмили на новий ноутбук

Подарований ноутбук з топовим процесором Ryzen 9 відразу ж справив на Людмилу велике враження. «Ой, це дуже хороша апаратура! Тим більше Ryzen 9. Не у кожного він є», – з радістю зазначила жінка, сидячи за новим комп’ютером і відновлюючи своє улюблене хобі. Вперше після евакуації, коли вона знову взялася за гру, емоції переповнювали її.

Для Людмили, яка більшу частину свого життя провела в рідному місті, ці події залишили глибокий слід у серці. «Додому хотілося весь час. Там я прожила 50 років, були всі рідні. Важко було залишити все це позаду. Мені навіть снилося, що я у грі», – зізналася жінка.

Що відбулося після сюжету: не лише ноутбук

Після того, як історія Людмили була висвітлена в медіа, до неї долучилися не лише розробники, а й небайдужі люди, які вирішили зібрати донати для додаткових аксесуарів – таких як навушники та килимок для комп’ютера. Одна з її сусідок також зацікавилася світом ігор, і тепер планує спробувати свої сили у відеоіграх.

Незважаючи на втрати, Людмила сповнена надії

Попри всі труднощі, Людмила зберігає оптимізм і вірить у швидке відновлення мирного життя. «Я з України нікуди не поїду… Я думаю, що ці всі військові дії скоро закінчаться, і кожен повернеться до себе на батьківщину. Я поїду в Білозерське», – поділилася вона своїми планами.

Історія Людмили Кулакової є яскравим прикладом того, як важливо зберігати надію, навіть у найтемніші часи, і як маленькі акти доброти можуть змінити життя людей у часи війни.