Дипломатія поза мораллю: чи стане «Рада миру» Трампа щитом для Путіна

Ініціатива Дональда Трампа щодо створення глобальної «Ради миру» викликала бурхливу дискусію про майбутнє міжнародного правосуддя. Головним подразником для світової спільноти стало запрошення до цього формату російського диктатора Володимира Путіна. Експерти намагаються з’ясувати, чи не перетвориться цей майданчик на інструмент легітимізації воєнних злочинців в обмін на геополітичні домовленості.

Колишній очільник МЗС України Павло Клімкін в інтерв’ю «УНІАН» зазначив, що юридично Рада не може скасувати роботу трибуналів. Проте політичний тиск на правосуддя цілком імовірний. Трамп, за словами дипломата, керується суто прагматичним підходом: його не турбують репутаційні сигнали, які він посилає світу, запрошуючи агресора за стіл переговорів.

Насправді підзаголовок про імунітет у контексті міжнародного права стосується виключно політичної недоторканності. Клімкін пояснює, що для американського лідера пріоритетом є залучення всіх фігур, які мають реальний вплив на конфліктні регіони, зокрема на Близький Схід.

«Путін може бути притягнутий до відповідальності або через міжнародні механізми, наприклад, трибунали, або національні механізми. Ця Рада безпосередньо не створює проблеми ні першим, ні другим, але опосередковано, звичайно, може», – наголосив дипломат.

Спершу Рада планувалася як інструмент для врегулювання ситуації в Секторі Гази. Однак, за даними Financial Times, амбіції Трампа значно зросли. Тепер до компетенції нового органу планують додати:

• пошук шляхів завершення війни Росії проти України;
• врегулювання затяжної кризи у Венесуелі;
• вирішення інших масштабних міжнародних конфліктів.

Список запрошених до «Ради миру» вже викликав скепсис у Києві. Окрім Путіна, Трамп бачить серед учасників Олександра Лукашенка та лідерів держав, які відкрито підтримали російську агресію. Володимир Зеленський наразі демонструє обережність щодо цієї пропозиції. Український президент очікує на роз’яснення, чи не стане цей формат пасткою, де голос жертви агресії намагатимуться прирівняти до голосу самого агресора.

Зрештою, «Рада миру» є втіленням специфічної логіки Трампа, де результат у конкретній точці — наприклад, у Газі — важить більше, ніж принципи глобальної справедливості. Для України ж головним питанням залишається те, чи не буде право на покарання загарбника принесене в жертву цій специфічній американській прагматичності.