Автор 
Дослідні групи по всьому світу активно шукають способи вирощування або імплантації справжніх біологічних зубів у щелепі людини, що може радикально змінити стоматологію найближчим часом.
Як повідомляє CNN, у Королівському коледжі Лондона Ана Ангелова Вольпоні, директор програми післявузівської освіти з регенеративної стоматології, вже майже двадцять років експериментує з вирощеними в лабораторії зубами. У 2013 році її команда змогла виростити зуб із поєднання клітин людини та миші, що стало першим успішним кроком у цій галузі.
Цього року Вольпоні очолила нове дослідження, засноване на попередніх успіхах, та досягла значного прориву у створенні матеріалу для розміщення ростучого зуба в лабораторних умовах. Новий матеріал точніше імітує природне середовище ротової порожнини, що робить можливим заміну мишачих клітин на людські та стимуляцію формування зубів.
За словами Вольпоні, ідея вирощування зубів у лабораторії зародилася ще у 1980-х роках. Перший практичний варіант, створений її командою понад десять років тому, використовував клітини ясна дорослої людини, які можна отримати шляхом легкого зашкребання внутрішньої поверхні рота.
“Це майже як штатив, – пояснює вона. – Два типи клітин взаємодіють, ведуть своєрідний діалог, а потім ми отримуємо середовище, у якому формується зуб.”
Ключовим елементом для вирощування зуба є спеціальне середовище, яке дослідники називають “каркасом”. У 2013 році Вольпоні застосовувала каркас із білка колагену, а тепер замінила його на гідрогель – полімер із високим вмістом води, який краще відтворює природні умови росту зуба.
Справжній біологічний зуб, вирощений із власних клітин пацієнта, має низку переваг у порівнянні з традиційними коронками або імплантатами. Він приживається без запалення та відторгнення і відчувається так само, як природний зуб, на відміну від імплантів, які не забезпечують повної чутливості та еластичності.
“Хоча для клінічного застосування знадобиться час, розвиток у цій галузі набирає обертів, передбачаючи майбутнє, де біологічна заміна зубів стане реалістичною вже протягом найближчого десятиліття”, – зазначила Ханнеле Руохолі-Бейкер, професор біохімії та заступник директора Інституту стовбурових клітин та регенерації.
Коментарі