Автор 
Сьогоднішній ранок у Києві розпочався з чергових вибухів і густого диму над містом. Такий запах — це не просто подразник для носа, а сигнал про загрозу, яка може залишитися непоміченою. Про вплив задимленого повітря після обстрілів на серцево-судинну систему розповіла кардіологиня Олександра Телегузова з Центру кардіології та кардіохірургії у своїй статті для LB.ua.
За її словами, наслідки таких атак не обмежуються руйнуваннями — кожна пожежа на промислових об’єктах чи нафтобазах викидає в повітря небезпечні частинки, які мають довготривалий вплив на організм.
Тихий ворог: що ховається у диму
Під час вибухів і пожеж у повітря вивільняються мікроскопічні частинки пилу — так звані РМ2.5. Їхній діаметр у кілька разів менший за товщину людської волосини, і вони здатні проникати в кровотік через легені, досягаючи мозку та серця. Ці частинки провокують системне запалення в організмі, навіть якщо людина цього не відчуває безпосередньо.
Згідно з даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, кожні додаткові 10 мкг/м³ РМ2.5 у повітрі збільшують ризик інфаркту на 14%, а інсульту — на 12%.
Подвійне навантаження: стрес плюс токсини
Війна — це не лише руйнівні удари, а й тривалий психологічний тиск. Кардіологиня наголошує, що хронічний стрес запускає в організмі ланцюгову реакцію: підвищується рівень кортизолу, порушується сон, знижується імунітет. Усе це додатково виснажує серце.
“Людина може виглядати здоровою, але її серце постійно перебуває в стані тривоги — ніби щодня біжить марафон”, — пояснює Телегузова. Такий стан симпатичної активації небезпечний тим, що серце не має можливості для відновлення.
Хвороби молодшають
Один із найтривожніших сигналів — інфаркти у 30-річних стають звичним явищем. Особливо в регіонах, де люди живуть у постійному стресі та дихають забрудненим повітрям після вибухів. У таких випадках кардіологічні проблеми виникають навіть у тих, хто ніколи не мав класичних факторів ризику.
Як уберегти себе: прості кроки
Кардіологиня радить не ігнорувати вплив повітря після обстрілів, навіть якщо здавалося б, “нічого страшного не сталося”.
- Слідкуйте за якістю повітря у своєму місті чи районі через спеціальні сервіси.
- Під час обстрілів або сильного задимлення обов’язково захищайте дихальні шляхи — використовуйте маски з фільтром або респіратори.
- Контролюйте свій тиск, робіть ЕКГ та інші обстеження серцево-судинної системи.
- Не ігноруйте такі симптоми, як втома, серцебиття, тиск у грудях або запаморочення — навіть якщо вони здаються незначними.
Знання про невидимі наслідки війни — це теж частина нашого опору. У ситуації, коли повітря може бути не менш небезпечним за уламки, піклування про здоров’я — найважливіша стратегія виживання.
Коментарі