ень захисту дітей: психічні розлади торкаються кожної сьомої дитини у світі

За даними ВООЗ та ЮНІСЕФ, приблизно кожна сьома дитина та підліток віком 10–19 років живе з психічним розладом, переважно тривожним, депресивним або поведінковим.

Глобальний аналіз тягаря психічних розладів серед молоді показав, що у 2021 році близько 279 млн людей віком 10–24 років стикалися з ними, а показники тривоги та депресії помітно зросли у період 2019–2021 років, включно з пандемією COVID-19 та пов’язаними кризами.

Рух Teenergizer у День захисту дітей наголошує на тому, що ментальне здоров’я дітей і підлітків уже не можна відкладати – це глобальна криза, зафіксована провідними науковими інституціями та міжнародними організаціями.

У Teenergizer доступна безкоштовна консультація від консультантів проєкту: teenergizer.org/consultations.

В Україні офіційне відзначення Дня захисту дітей перенесли на 20 листопада — відповідний указ підписав Президент. Ця дата збігається з Всесвітнім днем дитини, коли ООН ухвалила Декларацію прав дитини (1959) та Конвенцію про права дитини (1989).

Зміна дати має символічне значення, підкреслюючи прагнення країни узгодити підходи з міжнародними стандартами та посилити увагу на захисті дитинства. Раніше святкування припадало на 1 червня, що було спадком радянської традиції, зазначили у владі.

Дослідження показують, що поширеність тривожних розладів серед молоді 10–24 років зросла більш ніж на 50% з 1990 по 2021 роки, особливо серед групи 10–14 років та після 2019 року.

Важливим є ранній початок психічних розладів: приблизно третина випадків виникає до 14 років, а половина – до 18 років, що визначає критичний період для профілактики та підтримки.

Європа та Україна: подвійний тиск

У країнах ЄС понад 11 млн дітей і молодих людей (близько 13%) мають психічний розлад; із віком частка зростає — серед 15–19-річних вона сягає приблизно 19%. Суїцид лишається другою за частотою причиною смерті у цій віковій групі, зазначають дані ЄС.

В Україні на глобальні тенденції накладається вплив повномасштабної війни. ЮНІСЕФ фіксує, що руйнування, вимушене переміщення, розлука з близькими, втрати та перервану освіту спричинили кризу ментального здоров’я серед дітей та підлітків.

Опитування українських батьків за підтримки ЮНІСЕФ показало, що 43% респондентів відзначають у своїх дітей високий рівень тривожності, чутливість до гучних звуків і проблеми зі сном — симптоми, які потребують професійної підтримки, а не «перетерпіти».

Глобально стан підлітків погіршився навіть протягом кількох років: порівняння даних 2018 і 2022 років демонструє значне зростання емоційного дистресу, особливо серед дівчат.

Цифровий вимір

В останні роки дослідники дедалі частіше вивчають вплив смартфонів та соцмереж на психічне здоров’я молоді. Систематичні огляди показують, що надмірне користування соцмережами пов’язане з підвищеним ризиком тривожності, депресивних симптомів та суїцидальних думок у підлітків.

При цьому важливо зазначити, що мова йде не лише про «кількість годин в телефоні». Лонгітюдні дослідження показують, що адиктивні патерни — коли використання екранів заважає спати, вчитися або спілкуватися, а їх обмеження викликає сильний стрес — підвищують ризик емоційних проблем і суїцидальних думок у 2–3 рази.

Водночас наука підкреслює, що соцмережі не є абсолютним негативом: їхній вплив залежить від того, чим підліток займається онлайн, з ким взаємодіє та що це заміщує — живе спілкування, сон, відпочинок чи ізоляцію і стигму.

Що це означає для України

Для дітей, які живуть у реаліях війни, рекомендації ВООЗ і ЮНІСЕФ стають питанням безпеки та збереження майбутнього покоління. Поряд із фізичною безпекою та освітою мають розвиватися системні, безоплатні та доступні сервіси психосоціальної підтримки.

Важливі нагадування: психічні розлади — це сфера здоров’я, а не «слабкість» чи «каприз». Чим раніше підліток отримує підтримку, тим більше шансів запобігти хронічним проблемам та ризикованій поведінці. Молодь має право на безпечний простір для обговорення тривоги, страху, самотності чи агресії без осуду.

У День захисту дітей Teenergizer закликає батьків, вчителів, медіа та державні інституції нормалізувати розмови про ментальне здоров’я, навчати розпізнавати «червоні прапорці» — різкі зміни в поведінці, сні, навчанні, самооцінці чи соціальних контактах, розширювати доступ до безкоштовної психологічної підтримки та залучати самих підлітків до створення рішень від шкільних ініціатив до національних програм.

Ментальне здоров’я дітей є фундаментом, без якого неможливо забезпечити довге і безпечне дитинство.