Письмові гарантії безпеки для України, що можуть бути надані міжнародними партнерами, можуть не мати реальної сили, якщо Дональд Трамп знову стане президентом США. Така думка була висловлена Філіпом Гордоном, колишнім радником віцепрезидентки Камали Гарріс, у його колонці для видання The New York Times.
Гордон підкреслює, що Трамп неодноразово ставив під сумнів зобов’язання США за міжнародними договорами, включаючи статтю 5 НАТО, що гарантує колективну оборону. Це викликає сумніви щодо того, чи виконуватимуться зобов’язання США навіть у разі підписання формальних угод з Україною.
Експерт вважає, що на тлі цих зауважень навіть письмові гарантії безпеки можуть виявитися малоефективними. За його словами, будь-які обіцянки, як показує досвід, не завжди обов’язкові для виконання, і не факт, що Трамп їх підтримуватиме в разі свого перебування на посаді.
Особливу увагу Гордон звертає на формулювання, які використовуються в проєкті можливих гарантій між Україною та США. Він зазначає, що гарантії безпеки, згідно з угодою, прив’язані до «значного, навмисного та тривалого» нападу з боку Росії. Така термінологія залишає широке поле для політичних трактувань і може стати підставою для відмови від виконання зобов’язань.
Враховуючи ці ризики, Гордон радить Україні робити ставку не лише на декларативні гарантії, а й на практичні механізми стримування агресії. Серед таких заходів експерт пропонує:
- Використання заморожених активів Росії для створення фінансових санкцій;
- Подальше посилення оборонного потенціалу України;
- Контроль над стратегічними об’єктами, зокрема Запорізькою атомною електростанцією;
- Залучення довгострокових інвестицій зі США для зміцнення економіки України.
Ці кроки, на думку експерта, можуть стати більш ефективними в контексті забезпечення безпеки України та її національних інтересів.












Коментарі