Автор 
Європа вступила у період інтенсивного переозброєння, але цей рух гальмує чинник, який важко компенсувати швидко – нестача рідкісноземельних металів. Саме вони є ключовими для виробництва високотехнологічної зброї, а доступ до них нині перетворився на поле неприхованої конкуренції.
Після повномасштабного вторгнення Росії європейські держави переглянули свої оборонні стратегії та збільшили замовлення для військової промисловості. Та коли контракти зростають, ліміт виявляється там, де його очікували найменше – у сировині. Рідкісноземельні елементи є в самій Європі, проте їх перероблення роками віддавали Китаю, бо цей процес складний, токсичний і вимагає рішучих регуляторних кроків. Тепер ці рішення доводиться надолужувати.
На глобальному ринку ситуація теж непроста. Хоч торгівельна напруга між США та Китаєм формально зменшилася, Пекін не полегшив правила експорту. Він і надалі контролює потік рідкісноземельних металів та обмежує продаж компаніям, які виготовляють зброю. Це зробило будь-які партії, що постачаються за межами китайських підприємств, унікальними за цінністю.
У такій реальності американські виробники виявилися гнучкішими. Вони оперативно займають доступні обсяги, використовуючи власні фінансові можливості та вплив. У європейських оборонних компаній, навпаки, доставка може розтягуватися на кілька тижнів – близько трьох або чотирьох. Для США аналогічні відвантаження займають лише три-чотири дні. Різниця, яка фактично визначає конкуренцію на ринку високих технологій.
ЄС намагається змінити правила гри. Минулого року ухвалено Закон про критично важливу сировину – юридичну основу для формування власних ланцюгів постачання. А вже цього тижня мають представити деталі ініціативи RESourceEU, яка покликана зменшити залежність від Китаю та спрямувати інвестиції у внутрішній видобуток і перероблення.
Європейці водночас шукають партнерів за межами блоку. Німеччина веде перемовини з Канадою – країною, яка має значні поклади критичних мінералів. Берлін розглядає можливість вкладати кошти безпосередньо у канадські видобувні та переробні підприємства, щоб гарантувати собі стабільні поставки в майбутньому.
Поки що Москва підштовхує Європу до швидкого нарощування оборонних можливостей, але саме Пекін визначає темп цього руху. І поки залежність від китайської сировини залишається критичною, гонка за рідкісноземельними металами лише загострюватиметься.
Коментарі