Автор 
Термін у 50 днів, який Дональд Трамп нібито запропонував Володимиру Путіну для завершення війни в Україні, може мати неочікуване значення — і стосуватися не лише ситуації на фронті, а й балансу сил між США та Росією.
Про це написав політичний оглядач і журналіст Віталій Портников у своєму аналізі останніх заяв американського експрезидента.
Чому саме 50 днів? Не 20, не тиждень? Портников припускає, що цей строк має не лише символічне, а й прагматичне підґрунтя. Один з можливих сценаріїв — Трамп дає Путіну «вікно можливостей» для активізації наступу, однак за нинішньої динаміки бойових дій Росії цього часу недостатньо навіть для повного захоплення тимчасово окупованих територій.
Інші паралелі аналітики проводять із 60-денним ультиматумом, який Трамп висував Ірану. Тоді, після закінчення терміну, США спільно з Ізраїлем завдали ударів по ядерних об’єктах Тегерану, що стало фактичним початком 12-денної війни. У такому разі 50 днів — це радше попередження: мовляв, мирне рішення ще можливе, але по завершенні строку все зміниться.
Реалії допомоги і політичні розрахунки
Та попри геополітичну символіку, Портников бачить у терміні 50 днів насамперед суто практичну причину: це той період, на який ще вистачить американської військової допомоги Україні, схваленої за адміністрації Джо Байдена.
За словами експерта, Трамп прагне уникнути ухвалення нових рішень щодо фінансування війни. Саме тому він намагається переконати Путіна піти на припинення вогню ще до того, як закінчиться дія старого пакету підтримки.
“Очевидно, що він хоче завершити війну — хоча б на рівні припинення вогню. І завершити її так, щоб уникнути нових рішень, передусім фінансових”, — пише Портников.
У такому випадку Трамп міг би заявити про дипломатичний успіх і не нести відповідальність за подальше постачання озброєнь. Водночас Путін не демонструє готовності до реальних поступок. Натомість, як зазначає Портников, Трамп уже зробив низку кроків, які можна вважати серйозними сигналами Кремлю.
- зупинка військової допомоги Україні напередодні перемовин із Путіним;
- готовність до дискусій про визнання контролю Росії над окупованими територіями, включно з Кримом;
- сприяння участі України в симуляції переговорного процесу, вигідного Москві.
Усе це — спроба переконати Путіна піти на припинення вогню до закінчення “вікна Байдена”.
Вибір Путіна і ризики для Трампа
Попри поступки, Путін залишається непоступливим. Він проігнорував чергові ініціативи Трампа, обмежившись лише звичними компліментами. Тому, як підкреслює Портников, Трамп опиняється перед складним вибором: або тиснути на Путіна, або нарешті надати Україні повноцінну підтримку — вже не заради перемовин, а для примусу до миру силою.
При цьому можливий новий етап — не ескалація на українському фронті, а ескалація у відносинах між США і Росією. Трамп не виключає повернення до санкційної політики, хоча раніше неодноразово виступав за їхнє послаблення. І хоча нова допомога Україні зараз прив’язана до європейського співфінансування, у разі погіршення ситуації американцям доведеться діяти напряму.
“Отже, 50 днів — це не стільки ескалація на українському фронті, скільки можлива ескалація між США та Росією. Адже Путін не виглядає людиною, здатною легко відмовитися від свого маніакального бажання знищити Україну”, — підсумовує Портников.
Таким чином, ультиматум Трампа може виявитися не стільки попередженням для Києва, скільки викликом для Кремля — і тестом на готовність Вашингтона повернутися до великої гри на умовах сили.
Коментарі