Помер Юрій Тарнавський — видатний україно-американський письменник та перекладач

Про смерть відомого українського та американського письменника і перекладача Юрія Тарнавського повідомив поет і військовий Павло Вишебаба. Йому було 91 рік.

Юрій Тарнавський був одним із засновників Нью-Йоркської групи українських аванґардних письменників і залишив вагомий слід у літературі та культурі української діаспори.

Поетеса та письменниця Мар’яна Савка згадала його так:

“Ми дуже чекали його повернення на Землю Поетів, його звернення до нас з екрану. Але життєвий час Поета дійшов до останньої поділки швидше. Поети ніколи не помирають. Просто ідуть.”

Вона також розповіла, що Тарнавський останнім часом працював над новим томом поезії, який мав незабаром вийти у “Видавництві Старого Лева”:

“Наприкінці жовтня з друкарні приїде потужний томик вибраної поезії Юрія Тарнавського. Великий жаль, що він його не побачить, але він знав, він над ним працював, він все погоджував і чекав.”

Більшість свого життя Тарнавський мешкав неподалік Нью-Йорку. Родом він з міста Турка на Львівщині. В США навчався як на інженера, так і на мовознавця. Працював у компанії ІБМ кібернетиком, спеціалізованим у процесуванні природних мов, а пізніше став професором української літератури і культури в Колумбійському університеті.

За вагомий внесок у розвиток української літератури у 2008 році Юрія Тарнавського нагородили орденом Ярослава Мудрого.

Його творчий доробок налічує понад двадцять книг поезії, прози, драм та есеїв. Серед україномовних видань — два томи зібраних поезій “Поезії про ніщо і інші поезії на цю саму тему”, “Їх немає”, збірка драм “6х0”, вибрана проза “Не знаю” та есеїстика “Квіти хворому”. Англомовні книги включають “Менінґіт”, “Три бльондинки і смерть”, “Як кров у воді” та “Kороткі хвости”.

Один із його відомих віршів — “Україна”:

Не степами і не горами
простяглася твоя географія —
на півкулях мільйонів сердець
і крізь невидимі простори пісень.

Не створила тебе історія,
а туга за твоєю красою.
Ти народилася в душах, як поезія,
і твоє поняття звучить, як метафора.

— Країно зі стогонів і молитов,
важливий продуценте смерти,
недаром своєю формою
нагадуєш розжоване серце.

Юрій Тарнавський залишив після себе глибоку літературну спадщину, яка продовжує надихати нові покоління українських читачів та поціновувачів поезії у всьому світі.