У Києві встановлять мобільні укриття у всіх районах: що варто знати про безпеку та використання

Депутати Київради ухвалили рішення про встановлення мобільних укриттів у всіх районах столиці під час пленарного засідання 9 жовтня. На реалізацію цього проєкту виділено 1,5 млрд грн. Хоч такі конструкції не врятують від прямого влучання ракет і не вмістять велику кількість людей одночасно, вони забезпечать базовий захист від уламків та вибухової хвилі під час обстрілів.

Фінансування та плани розміщення укриттів

Кошти на мобільні укриття планують витратити з тих залишків, які не були використані на будівництво стаціонарних сховищ у районах. Упродовж останніх років столиця спрямувала понад 7 млрд грн на ремонт та зведення укриттів, проте, за словами мера Віталія Кличка, РДА виконали менше третини від запланованих робіт, і гроші лишилися неосвоєними.

До кінця року у Києві планують закупити 500 мобільних укриттів, які розмістять у всіх районах. Для цього депутати підтримали зміни до міської цільової програми забезпечення готовності територіальної підсистеми цивільного захисту Києва на 2024–2025 роки, а також продовжили дію програми до 2028 року.

Районні адміністрації визначатимуть, де саме встановлювати укриття, а на процесі наглядатиме робоча група Київради разом із КМДА. У 2025 році на мобільні укриття планують виділити ще близько мільярда гривень, повідомила депутатка Київради Людмила Ковалевська. Вона додала, що гроші можуть перекидати між районами, аби максимальна кількість укриттів була встановлена протягом року.

Як працюють мобільні укриття

Мобільні укриття не замінюють стаціонарні захисні споруди, але дозволяють дати базовий захист у перші хвилини обстрілу. Як показує досвід інших міст України, конструкції здатні захистити людей від уламків дронів та ракет, проте не врятують у разі прямого влучання.

«У разі вибуху дрона-камікадзе типу „Шахед“ за 4–5 метрів від мобільного укриття воно захистить людей від вибухової хвилі та уламків. При влучанні ракети за 40 метрів — люди залишаться цілими. Проте пряме попадання не врятує», — пояснив Ігор Молодан, керівник Центру корпоративної безпеки «Автоном-клуб».

Конструкція укриття – монолітний армований залізобетон вагою близько 23 тонн, що складається з двох приміщень: тамбура для додаткового захисту та основного приміщення для людей. Укриття витримує вибухову хвилю до 100 кПа та захищає від реактивних систем залпового вогню та уламків.

Обмеження та особливості використання

Мобільні укриття не мають систем опалення, каналізації чи можливості встановлення генератора. Площа невелика – близько 10 м² – і розрахована на 15 людей. Існують модульні укриття з місткістю 25–30 та навіть до 100–300 осіб, але в Україні поки використовують компактні варіанти. Перебувати в таких укриттях можна до 4 годин, а у разі тривалих тривог – до 8 годин.

Утримання укриттів вимагає окремого контролю: при встановленні сотень конструкцій необхідно залучати тисячі людей для прибирання, забезпечення безпеки та недопущення їх використання як громадських туалетів. За додаткові кошти міська влада може забезпечити укриття лавками, водою, аптечкою та вогнегасником.

Досвід інших міст України

В Одесі у районі Аркадії навесні 2024 року Червоний Хрест встановив мобільні укриття на 15 людей. У Краматорську аналогічні конструкції встановила міська влада – всередині лише лавки, без додаткового обладнання, а іноді всередині накопичується сміття. У Дніпрі 89 бетонних укриттів обслуговує комунальна служба, двері відкриті, поряд стоять біотуалети, за порядком слідкують охоронці та мобільні групи.

Мобільні укриття в Ізраїлі

Ізраїль має багаторічний досвід використання мобільних та стаціонарних сховищ. У будинках кімнати перетворюють на міні-бункери з освітленням, опаленням, інтернетом, кухнями та ліжками. Під час масованих атак Міністерство оборони та Командування тилу армії розміщують укриття типу «Арбель» поблизу шкіл та громадських місць. Такі конструкції витримують осколки та вибухову хвилю, забезпечуючи надійніший захист, ніж відкриті сховища.

Мобільні укриття в Ізраїлі встановлюють поруч з автобусними зупинками та навіть на дитячих майданчиках у вигляді казкових істот. Активно їх почали використовувати з 2019 року на Голанських висотах після визнання США суверенітету Ізраїлю над цим регіоном.