Брюссель зробив вирішальний крок у фінансовій підтримці України, затвердивши масштабний кредитний пакет та нові обмеження проти агресора. Посли країн Європейського Союзу дали “зелене світло” виділенню 90 мільярдів євро, а також погодили 20-й пакет санкцій, спрямованих проти Росії.
Схвалення на рівні послів фактично завершує тривалу підготовку до надання коштів, розрахованих на період 2026 – 2027 років. Наразі очікується лише формальне закріплення результатів через письмову процедуру, яка має фіналізуватися завтра під час саміту лідерів ЄС на Кіпрі.
Шлях до цього рішення був непростим, оскільки політична криза тривала кілька місяців. Хоча попередню згоду на фінансування отримали ще у грудні 2025 року, а перші виплати планувалися на квітень, процес зупинив Віктор Орбан. Угорський прем’єр скористався правом вето, аргументуючи свою позицію пошкодженням нафтопроводу «Дружба» через російські обстріли. Ситуація була критичною, адже правила Євросоюзу вимагають абсолютної одностайності всіх 27 держав-членів для ухвалення подібних фінансових зобов’язань.
Важливий зсув стався після зміни політичного ландшафту в Угорщині. Петер Мадяр, лідер партії «Тиса», який здобув перемогу на парламентських виборах, виступив із власною ініціативою щодо розблокування коштів. Його позиція була прагматичною: Будапешт погоджується на кредит за умови, що Київ забезпечить стабільну роботу нафтопроводу «Дружба».
Водночас новий угорський лідер окреслив чіткі межі компромісу. Мадяр наголосив, що Угорщина не братиме на себе фінансову відповідальність за цей кредит, а також продовжує виступати проти спрощеної чи прискореної процедури інтеграції України до складу Європейського Союзу.












Коментарі