Українська енергетика під загрозою: наскільки серйозною є небезпека – BBC

Матеріал BBC News Україна повідомляє, що на початку холодного сезону Росія розпочала чергову хвилю ударів по українській енергетиці. Ціль атак охоплює газову інфраструктуру, теплоелектростанції (ТЕС), гідроелектростанції (ГЕС), електропідстанції та теплоелектроцентралі (ТЕЦ), що супроводжується застосуванням ракет і безпілотників.

За перші три осінні місяці було зафіксовано десять серйозних атак на енергетику, не рахуючи майже щоденних обстрілів критичних об’єктів у прифронтових регіонах. З початку жовтня по українській енергосистемі запущено понад 150 ракет і більше двох тисяч безпілотників.

Як наслідок таких дій значно знизилася генерація електроенергії, а системи розподілу та передачі зазнали руйнувань. У результаті Україна протягом майже місяця змушена жити за графіками відключень світла, які в окремі дні досягали 15–17 годин. Окремі регіони сходу та північного сходу залишалися без електропостачання протягом декількох днів або навіть тижнів.

Нова тактика та стратегія РФ

Поточна хвиля атак демонструє зміну підходів Росії до «енергетичного терору». Якщо восени та взимку 2022–2023 років Москва намагалася скористатися слабкою українською ППО, а країна втрималася на межі повного блекауту завдяки майстерності електриків та відносно теплій погоді, то тепер атаки стали більш винахідливими.

Цього року РФ концентрується на відключенні окремих частин об’єднаної української енергосистеми, зокрема прикордонних і прифронтових областей на сході – Чернігівської, Сумської, Харківської, Дніпропетровської, Полтавської та Запорізької. Така стратегія, за словами експертів, ускладнює роботу енергетиків і збільшує ризик масштабних відключень світла в осінньо-зимовий період.

Нестабільність енергопостачання відображається на роботі соціальних об’єктів, медичних установ та комунальної інфраструктури, створюючи додаткові ризики для населення, підкреслюють фахівці.

Українські чиновники відзначають системний характер нинішніх ударів Росії, які продовжують загрожувати безпеці та комфорту громадян. Експерти радять посилювати захист енергетичних об’єктів, оптимізувати розподіл ресурсів і забезпечувати резервні джерела живлення, щоб мінімізувати наслідки атак для населення.